Незламний дух Ілони Зріні, або ж як успішна жінка руйнувала глобальні стереотипи

Часом на цей світ приходять жінки унікальні чи то через власну вроду, чи то через неймовірний характер і розум. Такі особистості стають героями найпрекрасніших легенд, що складають ще за їхнього життя. Вони підкорюють світ, досягають успіху й нещадно руйнують запеклі стереотипи, пише сайт uzhhorodka.com.ua. Воістину прекрасна Ілона Зріні й була ось такою жінкою! Сьогодні ж ви маєте змогу дізнатися більше про її життєвий шлях, вірне кохання та незламний дух найнеймовірнішої леді.

Біографія жінки-легенди

Більше про дитинство

У 1643 році на цей світ прийшла Ілона Зріні, народившись у родині хорватського бана Петра Зріні та його коханої дружини Катарини Франгепан. Вони власне були нащадками давніх сімей аристократів. Щодо значення слова “бан” – це правитель землі, тобто простими словами пан.

Варто зазначити, Ілона Зріні з малих років здобувала освіту, та попри це була звичайнісінькою дитиною, що кружляла замком, допомагала на кухні й гралася у подвір’ї зі слугами. Як свідчать джерела, у дорослому віці вона володіла німецькою, хорватською, угорською, сербською, словацькою, французькою та польською мовами, продовжувала вивчати латину й давньогрецьку. Також ця жінка майстерно розумілася на мистецтві риторики, що допомогло їй в скрутний період правління.

Ілона Зріні мала відмінні знання в юриспруденції та точних науках. Крім того, вона творила неперевершені сонети й поезії.

Сімейне життя Ілони Зріні

Веселощі й вільна поведінка панянки перемінилися на критичне мислення та урівноваженість, коли її мати Катарина Франгепан вирішила, що настав час доньці знайти пристойного чоловіка. Таким чином, станом на зараз варто наголосити, у 1666 році Ілона Зріні вийшла заміж за Ференца І Ракоці. Той своєю чергою мав звання трансільванського князя. У шлюбі їм судилося мати трьох дітей: Ференца, Юліана та Дьєрдя.

Дух невдоволення угорців проти правління Габсбургів знатно посилився й Ференц І Ракоці навіть планував здійняти протест. З рештою його зупинило лиш те, що батьків Ілони Зріні взяли під арешт у Відні, а власне його сім’ї довелося перебратися до Мукачівського замку. В той період тут господарювала мати Ференца І Ракоці, свекруха Ілони Зріні Софія Баторі. Між двома жінками точилася справжня війна у межах замку Паланок.

В підсумку Ференц І Ракоці відступає від політичної діяльності, Петра Зріні страчують. Тільки от на цьому горе родини не завершується, бо ж невдовзі від важкої недуги помирає як чоловік, так і старший син Ілони – Дьєрдь.

Історія кохання, що трапилась зі Зріні пізніше, заслуговує стати однією з найлегендарніших. Жінка, яка звикла давати раду родинним справам самотужки після смерті Ференца І Ракоці, закохується. Її серце полонив чоловік на чотирнадцять років молодший і головне ці почуття були взаємні.

Імре Текелі був вправним воїном, хоч, варто зазначити, не мав незліченних багатств. Він був насправді вірним і турботливим чоловіком, патріотом власного краю, а його досвід і безстрашність прагнула здобути Османська імперія. Та й, як свідчать джерела, Ілона Зріні мала змогу підібрати собі вигідну партію й прожити точно не скрутне життя, але тоді б ми не вели мову про цю жінку з такою неперевершеною гордістю!

Тільки от Софія Баторі була ще б пак противником цих стосунків, тому до її смерті пов’язати себе вузами нового шлюбу Ілона Зріні просто-напросто не могла.

Станом на 15 червня 1682 року розпочалося їхнє сповнене коханням сімейне життя. Це свято в стінах замку Паланок було ще б пак урочистим. Протягом восьми днів гості скуштували вгодованих биків у кількості 10 штук, телят – 36, свиней – 20, овець – 80, оленів – 4, козуль – 10 тощо. 130 діжок червоного вина і 150 – білого, 4 десятки бочок пива та 25 невеликих – горілки тільки підвищили настрій на весіллі. Весь цей час люди присвятили веселощам, танцям і елементарному щастю.

Однак коли син тієї самої знатної Хатідже Турхан Мехмед IV організував похід до Відня, він просто-таки покладав беззаперечні надії на Імре Текелі. Уже 16 вересня 1682 року Імре призначено правителем Центральної Угорщини, а його дружину володаркою угорських фортець, при чому це було дійсним за умови, що війська польського короля Яна Собеського будуть не спроможними прийти на допомогу Відню.

Коли ж через рік османи зазнали невдачі в поході й у 1685 році ситуація була не ліпшою, у всьому звинуватили Імре Текелі, заарештувавши його через явну стратегічну помилку. Та такий вчинок не приніс нічого вигідного для османів, адже більшість фортець і замків Угорщини просто-таки не витримали, а лиш той самий Мукачівський замок із його неперевершеною володаркою Ілоною Зріні зумів протистояти облозі.

Спроби захопити Мукачівський замок

Облога характеризувалася впродовж 7 місяців своєю безпосередньою динамічністю. Спроби атак, що здійснювали австрійці, зазнавали невдач. Війська замку Паланок були підготовленими так само добре, як і власне господарювання в межах Мукачівської твердині. Ось тому станом на 1686 рік загарбники поступилися, не зумівши побороти бодай першої лінії захисту.

Побачити замок Паланок та його неперевершені краєвиди ви можете на відео, посилання на яке ми прикріпили нижче:

 Замки України. Замок Паланок. Мукачево. Mukachevo. Palanok Castle

Так-от, жінка, що виступила наперекір австрійському імператору Леопольду І і відповідно його гарнізону, жила в тривожному очікуванні нового наступу. Звісно, Ілона Зріні підготувалася й коли ще одна біда в 1687 оповила Мукачівський замок вона мужньо трималася. За деякий період Імре Текелі став знову вільним від османського полону, тож він активно організовував військо, щоб прийти на допомогу коханій дружині, та навіть надіслав листа про повернення додому.

Зріні таки поступилася за невідомих причин, не дочекавшись підмоги. Всі джерела вказують на зрадницькі мотиви когось, хто перебував безпосередньо в середині укріплення. Як кажуть, чи то отруєна вода, для чого було достатньо кинути шматок тухлого м’яса  в колодязь, чи то фальшивий переклад листа від Імре Текелі спричинили таку подію. Станом на 15 січня 1688 року Ілона Зріні підписала капітуляцію. 

Вигнання, смерть та вшанування пам’яті видатної жінки

Дітей та власне саму дружину Текелі вивезли до монастиря у Відні, а опісля син вирушив здобувати освіту у чеському коледжі єзуїтів. Імре Текелі прагнув визволити кохану, ось тому в 1692 році здійснив обмін своєї дружини на полоненого Зігберта Гайстера – австрійського генерала.

Опісля того вона вирушила до Османської імперії, де її очікував чоловік. Тут же вона прожила до 18 лютого 1703 року. Ілона Зріні мала довге життя, впродовж якого траплялися як і сумні події, так і звичайні радощі. Як бачимо, смерть спіткала жінку у віці шістдесяти років через важку хворобу, що прикула її до ліжка.

Поховальна процесія, що відбулася на вулицях Галати, була ще б пак неймовірною. Як зазначав посол Ферріоль, там просто-таки зібралися люди з усього Стамбула, а ми ж наведемо його слова, щоб ви могли ліпше уявити те видовище:

“З того часу, як османи заволоділи Константинополем, у ньому не було нічого примітнішого за те, що відбулося на похороні княгині Зріні”.

Переповненими виявилися не тільки дороги, а й власне костел святого Бенедикта, де прощалися із княгинею. Її могила довгий період розташовувалася тут же в храмі, де на могильній плиті ставало можливим прочитати напис латиною:

“Тут похована благородна пані Ілона Зріні з роду Зріні та Франгепанів, котра прославилася героїчними вчинками. Після смерті першого чоловіка Ракоці вона стала дружиною графа Текелі. Знана серед багатьох хорватів, трансільванців та угорців, а також відома в цілому світі не тільки, завдяки блискучим вчинкам, а й непересічному розуму та розсудливості, які допомогли їй подолати мінливості долі та підступи ворогів…”.

Станом на 1906 рік могили Зріні та її сина Ференца зайняли своє місце у Словаччині, тоді як у 2006 на території Мукачівського замку встановили скульптуру на честь славетної матері та її дитини.