Жінка, що розпочала історію ОУН, легенда, про закінчення життя якої нам так нічого й невідомо, та просто кохана дружина, яка мала намір берегти сімейний затишок – ось це героїня сьогоднішньої історії! Ми бажаємо привідкрити завісу минулого, а саме міжвоєнного періоду, заглибившись у небезпечні справи, що були організовані на території Ужгорода. Якщо ж ви такі самі шукачі пригод, то ходімо з нами на uzhhorodka.com.ua.
Життєпис Стефанії Новаківської
Народилася вона 10 січня 1883 року в селі Новоселиця Костикова. На жаль, про дитинство Стефанії відомостей немає, тоді як про період заміжжя ми знаємо те, що подружжя Новаківських проживало в закарпатських краях. До речі, Козоріз – це дівоче прізвище Стефанії, а, одружившись із політичним діячем Михайлом Новаківським, жінка просто-напросто замінила його, взявши натомість чоловіче. Хіба обов’язково це робити, запитаєте ви? Та от раніше стандарти були іншими й упередженість панувала більш жорстокою мірою.
Також важливим моментом в житті як кожної жінки, так і сімейної пари, є народження дитини. В родині Новаківських це був хлопчик! На жаль, пізніше його спіткала трагічна смерть, адже життя молодика обірвалося, коли той перебував у фронтовій зоні на Вінниччині. Після цього Михайло й Стефанія віддалилися один від одного, а надалі роз’їхалися.
Щодо працевлаштувань Новаківської варто зазначити научання майбутніх колег в межах Ужгородської вчительської семінарії та проходження служби в лавах Українських січових стрільців на посаді санітарки.
До того ж, станом на 1929 рік жінка виявила ініціативу формування ОУН із центральним управлінням зі Львова. Це спричинене тим, що, підпорядковуючись Українській військовій організації, установа не мала чіткої автономії.
Та тепер ми розповімо про справу, що добряче наробила галасу у тридцятих роках XX століття! Ходімо?
План-вбивство Євменія Сабова – русофільного активіста Закарпаття
Українці вміють відстоювати власні права в будь-які часи. То навіть не підлягає запереченню! Нашу волю намагаються знищити, та вона живе в серцях кожного, попри ті жахи, що відбуваються. Один із випадків, про який ми плануємо повідомити далі, може стати почесним прикладом для вас. Тож розгляньмо події 1930 року детальніше.
Ідеологія москвофілів активно поширювалася за життя Стефанії, а вона просто-таки не бажала це ось так залишати. Зустріч у скаутському таборі з однодумцем – це передумова до майбутньої заворухи в Ужгороді. Федір Тацинець став частим гостем у домі Новаківської та її хорошим товаришем, тому й не дивно, що, зібравшись скоїти подібне, жінка попросила допомоги саме в цього студента Ужгородської учительської семінарії. До речі, на газетній світлині нижче той самий хлопець.
Ціллю протесту був Сабов Євменій – священнослужитель греко-католицької церкви, шанована особа й в цілому москвофіл. Зазначимо, що метою такої ідеологічної течії було поширення впливу московських культури та політики й придушення українських відповідно. Євменія Сабова ви також побачите на світлині нижче.
Святкування Дня російської культури станом на 1 червня 1930 року стало відмінною нагодою для протесту. Саме тоді Тацинець намагався застрелити проросійського діяча, та ця спроба виявилася невдалою. Так, звісно, студент сильно поранив Сабова, але смертельної шкоди не заподіяв.
Його відразу заарештувала поліція, а згодом за ним і співучасників, зокрема Стефанію Новаківську. Суд, який відбувся у листопаді того ж року, присудив жінці п’ятирічний термін ув’язнення. Студентів, які за власною волею згодилися піти на цей вчинок, Стефанія врятувала, забравши всю провину на себе. Подальша доля Новаківської невідома, бо ж незнаною стала навіть дата її смерті, тому, як бачите, щодо продовження цієї історії існує ще багато таємниць.
Не забуваймо, герої не вмирають доти, доки про них пам’ятають! Тож зберігаймо спогади про особистостей, які боролися за своє рідне, пізнавши неминучу загрозу життю.
Чи було вам цікаво сьогодні? Розповідайте це у коментарях.