Вишиванка – традиційний слов’янський національний одяг із вишивкою. Від регіону до регіону вона змінювала свої візерунки. На території сучасного центру та сходу України проживали здебільшого поліщуки, а на території заходу України жили лемки, бойки та гуцули. Основна їхня маса якраз і була по обидва боки середньої частини Українських Карпатських гір. І хоча для сучасної людини може здатися, що народи Закарпаття та умовного Києва знаходилися досить близько один від одного, насправді ж це докорінно не вірно, адже долати такі відстані було не просто складно, а практично неможливо. Тому іноді дуже складно відстежити схожість братів-слов’ян, хоч і можливо. Нижче у статті на uzhhorodka.com.ua розбиратимуться орнаменти саме закарпатських слов’ян. Що вони вкладали у знаки на власних вишиванках? Як вони виглядали? І чим закарпатська вишиванка унікальна?
Загальний стиль народів Закарпаття
Закарпатська вишиванка – річ дуже цікава та досить різноманітна. Вона відрізняється від регіону до регіону. Це не зрівняється з жодною іншою областю України! Ось, наприклад, полтавська вишиванка не може похвалитися різнокольоровими візерунками, вона переважно стримана. А от народи Закарпаття просто обожнювали робити вишивку різнокольоровою.
Причому також видозмінювалися і поширювалися вишиті речі в побуті закарпатців. Спочатку на Закарпатті вишивали здебільшого скатертини, але через деякий час на вишиванках також з’являлися химерні візерунки.
Такий самий процес охопив і орнаменти, які з часом еволюціонували від простих до складних. Якщо старі народи вишивали прості геометризовані об’єкти, то у XX столітті вже можна було побачити цілі композиції із квітами. Основною рисою закарпатських орнаментів були так звані “кривульки” – зигзаги, які чудово доповнювали традиційні ромби.
Основних видів орнаменту на Закарпатті існувало чотири види: бойківський, гуцульський, лемківський та угорський. Звичайно самих малюнків було набагато більше, а структурна мережа куди більш розгалужена. Але для зручності окреслили такі чотири категорії.
Закарпатська гуцульщина
Отже, щоб якомога ближче наблизитися до орнаменту, варто подивитися на народ, який найбільше зберіг традиції, навіть у питанні вишиванки. Рахівщина – це район Закарпатської області, яку населяють гуцули. Саме тут можна побачити традиції, що збереглися до наших днів. Вишиванка тут – це не просто святковий одяг, а й цілком повсякденний.
На основі спадщини виокремлюють чотири групи орнаментів, а саме:
- Зірчастий круг, як сонячний символ
- Стрічкові композиції
- Хрести з різноманітним обрамленням
- Ромб з загнутими кінцями
Вишиванка була для гуцулів не просто національною одежою, а й чудовим способом виразити себе. Гуцули намагалися зробити так, аби виділитися з-поміж інших односельчан. Звичайно, такі вишиванки переходили у спадок від батьків до дітей. Кольорову гаму гуцули у вишивках використовували переважно червоно-жовту.
Закарпатська берегівщина
Ця місцевість була заселена угорцями, тому дуже сильно збагатилася їх звичаями і традиціями. Червоний, бордовий, фіолетовий та жовтий – це кольорова гама, яку можна побачити на вишиванках цього невеликого регіону.
Найцікавіше, що основним центром вишивки краю є село Слобода. У ХХІ столітті вишивають тут переважно переселенці – за лемківським та бойківським зразком.
Як уже говорилося вище, берегівська (або угорська) вишивка включає рослинний орнамент. На вишивках зображені троянди, гвоздики, тюльпани, жоржини та багато інших досить яскравих кольорів, у деяких місцях такі вишиванки прикрашені листям. Серед геометричних орнаментів найбільшого поширення набули поліхромні “раківці”.
Лемківщина
Спочатку на цьому місці знаходили вишивки з переважно геометричним орнаментом, але в 30-х роках ХХ століття почали з’являтися рослини та квіти, які спеціально вишиковувалися так, щоб композиції були замкнутими. Колірна гама є переважною червоною та синьою, а серед технік найпопулярнішими є хрестик та гладь.
На Лемківщині простежується невеликий вплив і угорської культури. Наприклад, тут користується популярністю червоно-чорний, рожевий та червоно-жовтий орнамент. Таке виразно можна побачити у народів Угорщини.
Бойківщина
Карпатські бойки, на відміну від інших народів, мінімально прикрашали свій одяг. Вони віддавали перевагу функціональності, а не естетиці.
Сорочку ткали з тоненьких лляних ниток, які дуже ретельно відбілювали. Білі кольори можна назвати такою собі візитною карткою бойків. На сорочках був вишитий комір, манжети та уставки. Сорочки оздоблювали орнаментом саме в тих місцях, де міг проникнути нечистий дух. Сам же орнамент був переважно геометричним. Але вона була не хаотична. На всіх старих вишиванках прослідковується характерна система розміщення геометричних мотивів у вузькій стрічці, яка розділена на прямокутні площини.
Висновки
Підбиваючи підсумки, варто сказати, що народ, який проживав між Карпатами та кордоном зі словацькими сусідами і від кордону з Румунією до кордону Малого Березного, називали в давні часи долинянами. Хоч у них і були абсолютно різні орнаменти на вишиванках, все ж таки у них було щось спільне. Вишивали слов’яни Закарпаття за збірками, в їхньому орнаменті домінували геометричні візерунки, жіночі сорочки вишивали переважно різнокольоровими нитками, а ось чоловічі – білими. Також у цих народів були найпоширеніші техніки вишивання, такі як: вирізка, хрестик, кучерявий стіб і низовина. Загалом, як можна було зрозуміти, народи Закарпаття, хоч і були розкидані по регіону, а здебільшого і не контактували один з одним, мали безліч схожих рис у цьому напрямі. Незважаючи на різний орнамент, а відповідно і різне трактування тих чи інших символів, їх все одно поєднували спільні звичаї та традиції. Частина закарпатців потрапила під вплив сусідніх народів, таких як угорці, румуни та словаки, частина ж зберегла повністю свою ідентичність і їх вишиванки дуже сильно скидалися на одяг інших народів, які на той час населяли Україну. У будь-якому разі, Закарпаття – унікальний край, який зміг увібрати в себе як традиції інших народів, так і зберегти свою ідентичність.