Історія про Роксолану та Османську імперію: біди, кохання й секрети

“Величне століття. Роксолана” – легендарний серіал, що діти та дорослі, розпочинаючи з дати його першого випуску, тобто 2011 року, не перестають цінувати за колоритність і неймовірні переплетіння подій. Багатьом відома історія про Роксолану, Османську імперію, її тривожності та безмежне кохання до султана Сулеймана саме завдяки цій екранізації, пише сайт uzhhorodka.com.ua. Сьогодні ми залишимо кінострічку осторонь і розповімо реальну оповідку з життя жінки. Тож приготуйте собі улюблений напій, сядьте якнайзручніше та слухайте, як же все було насправді.

Роки життя на рідній землі та полон

Розпочнемо із того, що українське літературне ім’я всесвітньо відомої Роксолани – Анастасія Лісовська. Звичайно, те викликає низку заперечень, оскільки документів, які б підтвердили такий факт цілком і повністю не збереглося.

До того ж, крім нашої неньки, на відому особистість заявляють права інші країни: Литва, Польща, Угорщина тощо. Наприклад, за польською традицією справжнім ім’ям Роксолани вважають Олександра. Версія з російським корінням жінки відпала тоді, коли в Туреччині українськими дипломатами було проведено дослідження могильної плити, де чітко зазначено слово Rus, тобто русинка. Саме так османи звикли називати українців, тоді як Luh – поляки, Moskov – московити.

Як зазначив Самуель Твардовський – польський літературний діяч та учасник дипломатичної місії часового проміжку 1621-23 – у власному творі “Велике посольство”, народилася дівчина в сім’ї православного священника в місті Рогатин. Станом на 2024 рік ця місцина є складовою частиною Івано-Франківської області. Та, варто зазначити, дата народження, що не викликала б сумнівів при роздумах про появу на світ цієї особистості, взагалі не є відомою.

За версію ще одного поляка Мавриція Гославського, коріння знатної жінки походить із Чемерівців – території сучасної Хмельницької області. Інші ж припущення також спираються на те, що найімовірніше жінка народилася саме на Хмельниччині, а пізніше її родина переїхала до Рогатина, де й пройшло дитинство дівчини.

За свідченнями джерел, у межах 1515-1516 років (власне на такий часовий проміжок вказують архівні записи, що збереглися на чужині) Анастасія стала полоненою кримських татар, які під час подібних набігів просто-таки розкрадали людей чи мордували їх. Для чого їм це, запитаєте ви? Так-от, потім невільників продавали так, як зазвичай – предмети одягу чи дитячі іграшки, тобто на ринку! Уявляєте? На хвилину задумайтеся, те відбувалося вже станом на XVI століття.

Варто додати, що період із 1518 по 1520 вважають таким, що є дійсним у світовій історії як той, коли Анастасія Лісовська все-таки була захоплена в полон кримськими татарами. Тоді її вік становив орієнтовно 15 років.

За одним із можливих варіантів розвитку подій дівчина була продана на стамбульському ринку рабів із назвою Аврат Пазари, а відповідно її покупцями могли бути чи то матір Сулеймана І Хафса Султан, чи то Ібрагім-паша.

Отже, наша героїня разом з іншими молодицями потрапляє до Стамбулу, де її відповідно чекає місце в гаремі султана Сулеймана. Ніхто не задумувався, що саме ця дівчина може якось по-особливому зацікавити володаря, та сталося не так, як гадалося.

Стосунки зі султаном Сулейманом І

Бувши не такою як інші дівчата, Анастасія зуміла привернути увагу султана Сулеймана. Невдовзі вона одержала нове ймення Гюррем, що в перекладі з перської мови означає “весела” чи “радісна”. До речі, гарем мав назву “Бабусааде”, тобто “Брами блаженства”. Українка так припала до душі володарю, що головна на той період наложниця Махідевран Султан зовсім перестала цікавити його як дружина. Зрештою їх спілкування обмежувалося виключно сином Мустафою, народженим на світ у 1515 році.

Гюррем мала гарний голос і досить-таки чудові здібності до співу. Як вважаєте, можливо, це спричинене її українською національністю? Коли ж Сулейман дозволяв їй просити, чого заманеться, то вона бажала отримати доступ до бібліотеки правителя, що своєю чергою свідчить про її прагнення здобувати освіту.

Справжній скандал стався тоді, коли Махідевран – та сама третя дружина султана, а також мати Мустафи – почала запекло ревнувати свого чоловіка до Гюррем. Цю ситуацію у власному звіті відобразив посол із Венеції Бернардо Наваджеро. Додали нижче цитату для вас:

“Гордовита черкешенка напала на Гюррем, стала ображати її, навіть подряпала їй обличчя, роздерла сукню і стала рвати їй волосся. Через якийсь час Гюррем покликали в спальню до султана. Наложниця відмовилася йти до падишаха, сказавши, що в такому вигляді вона з’явитися перед повелителем не може. Однак султан наказав їй прийти та розповісти особисто, що сталося. Після цього в опочивальню до султана була запрошена Махідевран. Вона повинна була дати своє пояснення події. Махідевран заявила, що їй зобов’язані підкорятися всі в гаремі й що Хюррем ще легко відбулася. Слова Махідевран розлютили султана. Гордовита Махідевран впала в немилість, а Гюррем після цього випадку стала коханою наложницею”.

Народження дітей, одруження та процвітання її величності

Можна сміливо зазначити, що Сулейман закохався в Гюррем, адже під власним псевдонімом Мухіббі він присвячував жінці найнеймовірнішу любовну лірику. Плодом цих почуттів став їхній первісток Мехмед, що прийшов до цього світу станом на 21 лютого 1521 року.

Опісля у 1522 у них народилася дівчинка, на ім’я Міхрімах, яку так сильно обожнював батько. Наступні три роки Роксолана також обдарувала свого султана дітьми: Абдуллою, Селімом і Баязидом. Наймолодший п’ятий син Гюррем Джихангір з’явився вже аж у 1530.

Станом на 1530 рік відбулася ще одна феєрична подія, а саме весілля Роксолани та Сулеймана І. Згідно з законами віри султан міг мати чотири дружини й таку кількість наложниць, яку зумів би забезпечити. Тож останньою законною коханою Сулеймана стала саме героїня нашої сьогоднішньої  оповідки. Придане, що одержала Гюррем, складало загальну суму 5 тисяч золотих.

Навмисно було створено й новий титул Хасекі Султан, що в перекладі з турецької мови означає “султана, особисто відзначена султаном”. Це звання за вагомістю фактично зрівнялося з – матері володаря, тобто валіде. Жінка, що народила старшого сина, вважалася ж баш кадин (“головна пані”) і щоб відповідно нівелювати першість такого титулу, був запроваджений згаданий вище.

Цю впливову й воістину розумну жінку на дух не переносили не лише інші дівчата, а й мати султана Сулеймана. Та, варто зазначити, у 1534 році після смерті Хафси Султан обов’язки управління гаремом лягли на плечі Роксолани.

Коли ж відстань поставала між коханими людьми, вони листувалися поезією арабською та перською мовами. Ось таким чином з часового періоду 1526-1553 років збереглося 7 листів, адресованих Сулейману від Роксолани.

Останні роки життя, смерть та поховання Хасекі Султан

Коли життя коханої все більш плинуло до кінця, Сулейман присвячував хіба не весь час дружині. Він попри все бажав насолодитися тими миттєвостями, на які доля благовісно вкраяла їм дрібку свого безмежжя. Померла Роксолана за даними джерел орієнтовно 15-18 квітня 1558 року.

Чоловік активно розбудовував пам’ятні місця на честь власної коханої. Він присягнув, що не матиме більше жінок після смерті Гюррем. Смерть спіткала султана Сулеймана І станом на ніч з 5 по 6 вересня 1566. Скорботна подія відбулася при діяльності військової операції щодо Угорщини.

Гюррем і Сулейман І покояться в мавзолеї поруч із мечеттю, названою йменням падишаха, що збудували за їхнього ж сприяння. Навіть далеко за межами XVI століття їхнє безмежне кохання пам’ятають, легенди про цю пару і далі витають у повітрі, а впливовість Роксолани – тієї самої простої наложниці, полишеної будь-яких прав та вольностей, – пригадують із повагою у цілому світі!