Закарпатська вишивка: особливості та відмінні риси кожного з регіонів

Закарпатська вишивка дуже цікава та різноманітна. Адже в цьому краю в різні часи проживали й українці, і німці, і угорці, і словаки, і румуни. Кожен з народів додав своєї автентичності та національних ознак. Тому на відміну від інших областей України, де вишивка мала єдині характерні риси, на Закарпатті кожному регіону були притаманні свої особливості. Закарпатська Гуцульщина, Берегівщина, Мукачівщина, Ужгородщина, Лемківщина, Бойківщина – усюди вишивка була різна, пише сайт uzhhorodka.com.ua

Чим саме вона відрізнялась, розкажемо трохи пізніше, а зараз давайте дізнаємось, якою взагалі була вишивка на Закарпатті, коли вона зʼявилась та які мала цікаві особливості.

Перші вишиті сорочки на Закарпатті 

Подейкують, що вишивкою був прикрашений одяг ще стародавніх скіфів. Також арабські мандрівники згадували про вишитий одяг жителів Київської Русі в далеких 900-х роках. На превеликий жаль, пам’ятки про українську та зокрема закарпатську вишивку збереглися лише тільки за останні декілька століть, а найдавніші збережені вишиванки датуються лише ХІХ століттям. Але навіть на основі не таких давніх експонатів можна багато чого дізнатись.

Дівчата вже змалку вчилися вишивати, років в сім вже приступали до першої сорочки. Більше вишивали взимку, коли мали вільний час, адже влітку дуже багато роботи на дворі та городі. Молоді дівчата часто збиралися за вишивкою на вечорницях, де за роботою спілкувались, мріяли про гарного нареченого та щасливу родину.

Зараз вишивка використовується здебільшого як декоруючий елемент. Але здавна вона виконувала ще три функції. По-перше, вишивкою було зручно маскувати шви, по-друге – скріплювати окремі полотнища. Але головною все ж таки була третя функція – оберегова. Наші предки вірили у могутню силу вишитої сорочки. Зазвичай вишивкою оздоблювали манжети, горловину, рукави, тобто ті частини, де сорочка щільно прилягає до тіла, щоб всередину не змогли потрапити злі духи. Іноді навіть вишивали на грудях невеликий хрестик, який мав оберігати людину. 

Якими кольорами та якими орнаментами вишивали на Закарпатті в давнину

Спочатку вишивка не була кольоровою. Використовували звичайні натуральні нитки з конопель, льону чи вовни. Пізніше почали зʼявлятися кольори. На Закарпатті переважали червоні та сині відтінки, тоді як на решті території сучасної України була більш поширена червоно-чорна вишивка. 

На початку ХХ століття, коли стала активно розвиватись промисловість, зʼявився доступ до всього різноманіття ниток, але все одно основу вишивки складали сині та червоні кольори. 

Орнаменти також зазнали змін в ХХ столітті. Раніше вся вишивка була суто геометрична, зроблена за технікою лічби ниток. Вже ближче до 50-х років зʼявились квітчасті малюнки та гладь, які прийшли до нас з угорської вишивки. 

Цікаво, що дослідники не знайшли з усіх збережених вишиванок двох однакових. Кожна мала свою унікальну особливість, чи то в орнаменті, чи у поєднанні кольорів.  

Також змінювалися й вишиті речі у побуті. Спочатку на Закарпатті вишивали здебільшого серветки та скатертини, згодом починає набирати обертів й вишиванка.

Якщо виділити найпоширеніший орнамент в закарпатській вишивці, це безсумнівно ромб – символ плодючості, землі, засіяного поля. Його доповнювали зубцями, гачками, ріжками та петельками. Різновиди ромба та його формотворчих елементів, що трапляються у традиційній вишивці українців Закарпаття: 1– вічка; 2-5 – ромбово-крапкові мотиви; 6-9 – ромби з щетинками; 10-11 – ромби із загнутими кінцями «люльки», «піпи»; 12 – ромб з баранячими ріжками.

Також серед закарпатських популярних орнаментів можна виділити хрест, зигзаги, квіти та дерево життя. Ще більше про особливості закарпатської вишивки читайте в статті.

Всього на Закарпатті виділяли чотири основні види вишивки: 

  • бойківський – простий орнамент, складений переважно з геометричних фігур;
  • гуцульський – відрізнявся різноманітністю та яскравістю;
  • угорський – зображались виключно рослинні елементи;
  • лемківський – здебільшого використовувались квіткові мотиви.

Орнаменти часто змішувались та доповнювали один одного, але все ж таки окремі регіони Закарпаття мали свої визначені особливості у вишивці, як стверджує etnoxata.com

Закарпатська Гуцульщина

Це район Рахівщини, який здавна населяли гуцули. Тут традиції вишивки шанують навіть в ХХІ столітті та носять вишиті речі не лише на свята, а й в повсякденні. 

В музеях та домівках корінних жителів збереглись сорочки, вишиті американськими нитками. Ні, ми нічого не переплутали. На Рахівщині раніше дуже часто можна було зустріти нитки з далекого заокеанського континенту. Річ у тому, що в гірській місцевості промисловість розвивалась вкрай повільними темпами. Тому жителі Карпат постійно перебували в пошуку заробітку. В той час поїздки на заробітки до Америки – то була звична річ. Українці підкорювали і Північну, і Південну Америку та висилали родичам заморські диковинки. Жінки зазвичай просили прислати або привезти нитки, тож гуцули часто ходили у вишиванках частково made in USA. Докладніше про розвиток промисловості та бізнесу на Закарпатті читайте в статті.

А взагалі гуцульська вишивка відрізнялась великою кількістю різноманітних технік. Серед них: низина, штапівка, стебнівка, гладь, хрестик, мережка, верхоплут, виколювання тощо.

Серед орнаментів переважав ромб та його похідні, серед кольорів – червоний, але часто використовувалось багато додаткових відтінків: синій, чорний, жовтий, зелений.

Берегівщина

Цей регіон Закарпаття завжди був густо заселений угорцями, тож вишивка тут також набувала мадярських мотивів.

Головним кольором був червоний або бордовий. Доповнювали його зазвичай жовті та фіолетові відтінки.

Берегівська вишивка – це здебільшого квітковий та рослинний орнамент. Часто зображували троянди, жоржини, тюльпани та гвоздики, прикрашаючи їх рясним листям.

Також слід зазначити, що попри значну перевагу угорців на Берегівщині, тут також була розповсюджена лемківська та бойківська вишивка, адже на цих землях жило багато переселенців з інших регіонів.

Мукачівщина

Ще один полінаціональний край, який населяли в різні часи угорці, німці, словаки та євреї. У селі Павшино Мукачівського району навіть існувала німецька майстерня, де робили вишиванки на замовлення. Деякі з їхніх робіт брали участь у виставках та конкурсах. 

Не дивно, що на Мукачівщині не можна було виділити основного стилю. Дуже багато традицій та народів впливали на його формування.

Геометричні орнаменти змінювали квіткові, і навпаки, в якийсь момент вони поєднувались та доповнювали один одного. Часто траплялися в орнаментах різні квіти, особливо конюшина, та листя дуба. 

В кольоровій гамі переважали синій, зелений, бордовий та червоний.

Ужгородщина та Лемківщина

Ці регіони охоплюють Ужанську долину та прикордонну смугу. Тож у вишивці відчуваються словацькі мотиви – різноманітні поєднання з червоним, а також угорські – червоно-чорний, червоно-жовтий та рожевий орнамент.

Серед технік переважають гладь, низина та хрестик. 

Спочатку тут домінував геометричний формат, який компонувався у стрічки. Але в 30-ті роки ХХ століття почали з’являтися рослини та квіти, що зображались в досить реалістичній формі та вибудовувались у певні замкнуті композиції.

Бойківщина

Візитівкою цього краю були «опліча» – давні жіночі сорочки, які вишивали двома голками одразу: перша – груба, протягнута швом, друга –  тонка, закручена у сітчастий візерунок. Для бойківської вишивки також була характерна зосередженість на пазусі та верхній частині рукавів.

В орнаментах часто використовувалися розетки, напіврозетки та зірки. За рахунок поєднання зубців, кривуль, спіралей, ромбів та квадратів створювалися стрічкові орнаментальні смуги. На бойківських сорочках також трапляються дуже цікаві анімалістичні, зокрема пташині малюнки.

Серед кольорів переважали: червоний, синій та білий. Доповнювали орнамент жовтими, фіолетовими та зеленими нитками.

...