Психологія війни. Поради закарпатських психологів як не збожеволіти

На Закарпатті хоч і не проходять активні бойові дії, але все ж таки багато хто дуже напружений через повномасштабне вторгнення. Одна частина людей боїться за рідних та близьких, які живуть ближче до лінії фронту, або взагалі воюють, інша половина в принципі дуже напружена через цю ситуацію. Але кожен, хто так чи інакше переживає через це все, хоче знати, як захистити своє ментальне здоров’я в такій важкій ситуації. Які є методи збереження свого ментального здоров’я? Що рекомендують психологи? Як повністю позбутися стресу? Про це і йтиметься у статті на uzhhorodka.com.ua.

Інформаційна гігієна

Перше, що необхідно зробити, – це зменшити кількість інформаційних джерел. Особливо таких, що викликають у людини негативні емоції. Якщо такі новини трапляються, слід відірватися від стрічки новин або гортати її далі. Варто розуміти, що війна ведеться не лише на передовій, а й на інформаційному фронті. Через такі новини люди починають стресувати з кожним разом все більше і більше.

Цілодобове гортання стрічки новин робить людей все більш тривожними та схильними вірити фейкам. Щоб не наражатись на їх вплив, кожному варто індивідуально встановити для себе чіткі межі споживання інформації:

  • У кожному ресурсі має бути джерело інформації. Якщо джерело не вказано, варто про нього запитати. Якщо ж дізнатися про джерело інформації неможливо, то вірити не варто. Першоджерелом інформації має бути служба або офіційна особа. Якщо ж першоджерела немає, або автор намагається якось уникнути відповіді, то новина швидше за все фейкова.
  • Варто дізнатися, чи є новина в інших ЗМІ. Не варто вірити одній єдиній публікації. Якщо новина правдива, вона просто повинна з’явитися в інших ЗМІ. Варто пам’ятати, звичайно ж, що журналісти – це теж живі люди, а тому можуть поспішити, помилитись та опублікувати неправдиву інформацію. Але зазвичай такі помилки дуже швидко виправляють.
  • Варто уважно прочитати першоджерело інформації. У публікаціях можуть видавати бажане за дійсне через неправильну інтерпретацію самої новини. Варто читати першоджерело, щоб скласти правильну думку з приводу тієї чи іншої події.
  • Людині варто сприймати факти, а не оціночні судження. Краще уникати тих публікацій, що починаються з емоційних заяв. Це стосується й офіційних джерел. Важливо, щоб новина починалася з факту – що сталося, коли це було, де сталося і таке інше.
  • Візуальне підтвердження. Звичайно, цей метод не є 100%, тому що будь-яку фотографію можна підправити у Photoshop. Але бажано, щоб новина мала фото- або відеодоказ. Варто стежити, щоб це не було однією фотографією з одного ракурсу. Також людина сама може спробувати знайти, де вперше опублікували візуальне підтвердження. На це піде деякий час, але задля здорового сну можна його і витратити.
  • Коментарі від експерта. Безумовно, в інформаційній війні бере участь безліч людей, деякі з них взагалі не ознайомлені з ситуацією. Для багатьох у XXI столітті ділитися своєю думкою в інтернеті дорівнює відчувати себе корисним і потрібним. І це неможливо заборонити, але вірити й надалі ділитися краще думкою тих людей, які справді є експертами з того чи іншого питання. Необхідно навчитися користуватися пошуковою системою, щоб знайти ім’я та прізвище того, хто написав експертну статтю, варто шукати підтвердження експертності цієї людини.

Не мовчати про проблему

Багато психологів і психотерапевтів Закарпаття говорять про те, що найгіршим рішенням є замовчування думок і відчуттів, а також сподівання, що весь жах пройде сам собою. І, як зазначають ті ж психологи, саме цим люди й займаються.

Насправді ж, весь пережитий біль не забудеться, і непроговорений може датися взнаки іншим чином – захворюваннями чи емоційними реакціями. Але в наш час важливо не лише говорити про свої проблеми, а й слухати інших. З цим у людей виникає не менше труднощів, тому що підібрати слова, не спитати зайвого, відреагувати екологічно для співрозмовника – це дуже складне завдання. На превеликий жаль, цьому не можна так швидко навчитися. Варто щодня намагатися прислухатися до своїх близьких і простягати їм руку допомоги, щоб ті зрештою “не пішли на дно” і не потягнули за собою всіх інших, включаючи й саму людину.

Як подолати тривогу

Переживати тривогу і занепокоєння – це цілком нормальна реакція психіки людини на ситуацію напруги та невизначеності, проте завжди важливо зберігати врівноважений стан та мислити тверезо. Для цього закарпатські психологи мають кілька порад, як боротися з тривожністю:

  • Якщо людина відчуває сильне внутрішнє занепокоєння, необхідно зосередитися на диханні. Варто зупинитися, сісти зручніше, розслабитися і звернути увагу, як саме проходить дихання. Треба спостерігати за переживаннями та відчуттями в тілі. За тим, як повітря повільно наповнює легені, як стискається грудна клітка на видиху. Можна застосувати техніку “Дихання за квадратом” – дихати треба за схемою приблизно протягом 5 хвилин: вдих-пауза, видих-пауза і так по колу.
  • Варто займатися звичайними справами, рутиною. Не потрібно змінювати порядок звичних речей. Якщо хочеться якось краще структурувати мислення, варто скласти погодинний розпорядок дня і намагатися дотримуватися його.
  • Необхідно підтримувати зв’язок із близькими. Близькість – це ресурс. Якщо людина знаходиться далеко від рідних, то саме час їм зателефонувати чи навідатися. Спілкуватися з родичами на тему війни можна, але не варто заглиблюватись, щоб не застрягти в цьому.
  • Психологи вважають, що навіть жителі Закарпаття повинні мати зібраний тривожний рюкзак, щоб було спокійніше. Рюкзак сам по собі не дуже корисний, але важливою є ідея контролю за ситуацією. Коли людина щось контролює, їй одразу стає спокійніше.
  • Варто спілкуватися з іншими щодо поточної ситуації в країні, якщо це заспокоює людину. Якщо ж людина навпаки відчуває лише стрес після розмови на цю тему, варто мінімізувати таке спілкування. Такі розмови варто переводити на нейтральні теми.

Що важливо пам’ятати закарпатцям

Психологи кажуть, що всі закарпатці повинні пам’ятати про те, що психіка має дуже великий потенціал самовідновлення та запас міцності. Навіть через те, що люди опинилися в епіцентрі стресу. Багато хто запитує себе: “Чи залишаться вони нормальними людьми після цього?”. Як кажуть багато психологів, залишаться. Є лише два варіанти розв’язання цієї проблеми.

Перший і найпростіший – допомогти відновитися – може кожен сам собі, піклуючись про психічне здоров’я щодня.

Або ж можна загнати себе в кут, розгойдувати психіку безжально і так, що доведеться відновлювати її за допомогою фахівців та медикаментів.

Як вийти з другого стану – насправді зрозуміло. Якщо людина загнала себе в глухий кут, то безумовно без допомоги психолога вона вже вибратися не зможе. А ось у першому випадку все набагато складніше, адже має бути важка і самостійна робота з самим собою. І так чотири головні правила для кожного закарпатця, як не втратити самовладання: варто займатися простими завданнями та маленькими справами, фільтрувати своє коло спілкування, не сконцентруватися на втратах та бути якомога ближче до близьких, а в свою чергу до позитивних емоцій.

....